круто:)
я занотовую лише якісь ідеї і доменні імена — але ніколи їх потім не знаходжу:))))))))
шодо пам'яті — то навпаки: занотуй шось і це дуже підвищить ймовірність того, шо ти це забудеш.
був десь навіть файний вислів з цього приводу в когось, але то не з моєю дірявою пам'яттю…
звучав приблизно як «хочеш забути — занотуй це», ну чи якось так.
це стосується, звісно ж, «малих форм», подій, невеличких фраз тощо;
бо запам'ятовування матеріалу через моторику записування і візуалізацію ніхто не відміняв.
я тут подумав — якшо буде можливість робити ДУЖЕ компроментуючі фото, то я таки прийду;
але таке навряд чи буде — тому я при своїй старій думці.
мені здається, шо під цією ініціативою максимум шо може лежати — це зближення між собою членів тусовки.
по суті які питання можуть бути розкриті у такому форматі — не бачу.
а так — шо називається «затусуватися», з перетином інтимних меж через семантику тематики.
додати трошки алькоголю — і отримаємо наближену до повної проективність, «загадкові недомовки», жарти спонукального характеру ну й повний пакет відповідних атрибутів.
тусовка замкнеться на собі, також з усіма витікаючими.
думаю, це погана ідея.
на ґрунті вечорів однозначно хтось із кимось переспить — із тих, шо без них цього робити не стали би; і це також додасть проблем — чи й взагалі якісь «внутрітусовочні» непорозуміння тощо. а хтось із кимось посвариться. а хтось когось цитувати буде потім хто шо з приводу чого говорив і т.д. і т.п.
це надто мала спільнота і надто мале місто, я б не радив ризикувати псуванням стосунків через таке надмірне зближення.
нашо та багємність? це все її атрибути.
чого ми завжди «досі там», і постійно не як у людей?
настільки неймовірно, шо я деколи навіть схиляюся до думки Кожелянка який пояснював це чисто станом справ у астралі:)
бо матеріальним чимось і логічним — не осягнути
ой не знаю…
чехи як лиш отримали можливість так пресанули німецьку на всю катушку; чеську підняли за якісь лічені роки!
куди їм до нашого товчіння води в ступі:)
вони й при союзі були іншими. як туди радянські війська ввели в 68 — то простий совєцький вояка з якогось мухосранська міг на власні очі побачити як же можуть жити люди; і наскільки це небо і земля.
голодранці прийшли «рятувати» країну, шо жила в зовсім непоганому добробуті.
АБСОЛЮТНО ЗГОДЕН!
все, окрім вистави тут більше ні про шо ані слова:)
ХОСТІКОЄВ взагалі підірвав усіх… у нього настільки яскравий образ, і він його настільки реалізував — дійсно підібрати слів важко.
о-о-о, його душевні спогади про гувернантку, інших жінок — БОМБА!
дійсно, прогледів:)
у меншій мірі, але, мабуть, те саме.
якби вкурсі як площадка була закрита для перегляду незалогіненим відвідувачам (така собі закрита спільнота) — тоді так, але ж будь-хто може читати усі наші дописи, не лише учасники «вкурсі».
крім того, тут ідентифікатор — ім'я і прізвище, а не ім'я, прізвище і ЩЕ ЯКИСЬ атрибут;
тобто умовно кажучи якби Микола Трохимович вів блог і називався просто своїм іменем — це був би ПЕРСОНАЛЬНИЙ блог людини.
якби називався, наприклад «блог Миколи Трохимовича, міського голови» — маємо ЩЕ ЯКИСЬ атрибут, у цьому випадку атрибут посади.
рівно як і тут ми маємо НЕособисті блоги — від ГМ «ОПОРА», від Літкафе тощо.
я не згідний з формулюванням «для вкурсі.ком».
я висвітлював тут це У СВОЄМУ ОСОБИСТОМУ блозі, для читачів мого особистого персонального блогу;
якшо у мене є блог на блогспоті — це ж не означає, шо я висвітлюю події для блогспот.ком чи, наприклад, для livejournal.com?:)
я занотовую лише якісь ідеї і доменні імена — але ніколи їх потім не знаходжу:))))))))
шодо пам'яті — то навпаки: занотуй шось і це дуже підвищить ймовірність того, шо ти це забудеш.
був десь навіть файний вислів з цього приводу в когось, але то не з моєю дірявою пам'яттю…
звучав приблизно як «хочеш забути — занотуй це», ну чи якось так.
це стосується, звісно ж, «малих форм», подій, невеличких фраз тощо;
бо запам'ятовування матеріалу через моторику записування і візуалізацію ніхто не відміняв.
15 листопада, 18:00-19:00 — презентація буктрейлера у книгарні “Є” (Київ, вул.Лисенка, 3)
16 листопада, 11:30-13:00 — майстер-клас у ЧНУ “ремесло радіо: магія звука” (Коцюбинського,2, корпус 6, ауд.66)
16 листопада, 18:30 — презентація книги у ресторані “Чернівці” готелю “Буковина”
17 листопада, 18:30 — автограф-сесія у кав’ярні “Чашка”
18 листопада, 19:00 — презентація книги у фестиваль-ресторації “Диван” (Київ, Бесарабська площа,2)
19 листопада, 18:00 — VIP-презентація у арт-галереї Тадзіо (Київ, Десятинний провулок,7).
там мають бути кілька моїх фото
але таке навряд чи буде — тому я при своїй старій думці.
мені здається, шо під цією ініціативою максимум шо може лежати — це зближення між собою членів тусовки.
по суті які питання можуть бути розкриті у такому форматі — не бачу.
а так — шо називається «затусуватися», з перетином інтимних меж через семантику тематики.
додати трошки алькоголю — і отримаємо наближену до повної проективність, «загадкові недомовки», жарти спонукального характеру ну й повний пакет відповідних атрибутів.
тусовка замкнеться на собі, також з усіма витікаючими.
думаю, це погана ідея.
на ґрунті вечорів однозначно хтось із кимось переспить — із тих, шо без них цього робити не стали би; і це також додасть проблем — чи й взагалі якісь «внутрітусовочні» непорозуміння тощо. а хтось із кимось посвариться. а хтось когось цитувати буде потім хто шо з приводу чого говорив і т.д. і т.п.
це надто мала спільнота і надто мале місто, я б не радив ризикувати псуванням стосунків через таке надмірне зближення.
нашо та багємність? це все її атрибути.
було б дуже цікаво почитати:)
настільки неймовірно, шо я деколи навіть схиляюся до думки Кожелянка який пояснював це чисто станом справ у астралі:)
бо матеріальним чимось і логічним — не осягнути
чехи як лиш отримали можливість так пресанули німецьку на всю катушку; чеську підняли за якісь лічені роки!
куди їм до нашого товчіння води в ступі:)
вони й при союзі були іншими. як туди радянські війська ввели в 68 — то простий совєцький вояка з якогось мухосранська міг на власні очі побачити як же можуть жити люди; і наскільки це небо і земля.
голодранці прийшли «рятувати» країну, шо жила в зовсім непоганому добробуті.
нє, ми порівняно з ними — аутсайдери.
все, окрім вистави тут більше ні про шо ані слова:)
ХОСТІКОЄВ взагалі підірвав усіх… у нього настільки яскравий образ, і він його настільки реалізував — дійсно підібрати слів важко.
о-о-о, його душевні спогади про гувернантку, інших жінок — БОМБА!
просто ми трошки різними мовами розмовляли:)
під персональним блогом я не маю на увазі «несоціалізований», «відокремлений», "ізольований";
це зовсім інша класифікація.
хоча сам факт, шо вкурсі позиціонує себе не просто як площадку, а й як такий собі певний суб'єкт інформаційної діяльності — це деколи насторожує.
у меншій мірі, але, мабуть, те саме.
якби вкурсі як площадка була закрита для перегляду незалогіненим відвідувачам (така собі закрита спільнота) — тоді так, але ж будь-хто може читати усі наші дописи, не лише учасники «вкурсі».
крім того, тут ідентифікатор — ім'я і прізвище, а не ім'я, прізвище і ЩЕ ЯКИСЬ атрибут;
тобто умовно кажучи якби Микола Трохимович вів блог і називався просто своїм іменем — це був би ПЕРСОНАЛЬНИЙ блог людини.
якби називався, наприклад «блог Миколи Трохимовича, міського голови» — маємо ЩЕ ЯКИСЬ атрибут, у цьому випадку атрибут посади.
рівно як і тут ми маємо НЕособисті блоги — від ГМ «ОПОРА», від Літкафе тощо.
Сергій — переможець у номінації «НАЙАКТИВНІШИЙ ГЛЯДАЧ»
я висвітлював тут це У СВОЄМУ ОСОБИСТОМУ блозі, для читачів мого особистого персонального блогу;
якшо у мене є блог на блогспоті — це ж не означає, шо я висвітлюю події для блогспот.ком чи, наприклад, для livejournal.com?:)