Кожелянко живий

Не цінований, не оцінений, не вшанований — один із найулюбленіших моїх письменників. Радий, шо гарний пам'ятний знак зробили, мені дійсно дуже сподобався; я боявся, шо його десь розташують посеред «луї вітонів», але цього, на щастя, не сталося.
Що там казати — мабуть, він має померти, а потім має воскреснути. В проміжку ж лиш небагато хто пам'ятатиме і читатиме.
«Срібного павука», до речі, так і не знаю де можна придбати.
Вічна пам'ять генію!

2 коментарі

Крістіна Кельті
приємно, що не тільки «луї вітони» відкривають, одже, є поціновувачі.
Михайло Шморгун
Кожелянко завше актуальний — Дефіляди про мрії, мрійництво і мрійників — котрі хтіли бачити Україну могутньою, сильною та самобутньою. Тероріум — про Юлю ( десь, уявив собі Юлю в криївці у Глибочку чи Великому Кучурові… любов і терор, все на благо Неньки-України!!!.. ), Конотоп — ода старому Часу («Дзигарок»), ЛжеНострадамус — подарунок вітчизняним політтехнологам (може хтось впамятає, як з «голубих екранов» йшов ролик про жінку з косою, якій САМ НОСТРАДАМУС предрік велику перемогу, так — видей українські політтехнологи точно Кожелянка читали ) Срібний павук — історія про Чернівці, яких не було і ніколи не буде — міф, який у пана Василя получився настільки реальним, що деякі молоді люди навіть повірили… Чайна ейфорія — про любов, яка перемагає український сплін( запой — актуальний, як ніколи, не дай Бог нікому- сам лиш вийшов… ) Третє поле — про життєві періоди, складність буття і ініціацію у самому широкому змісті цього слова.

Саме зараз можна, під настрій, прочитати Чужого (Шлях воїна в Україні lib.meta.ua/book/26125/ ) — актуально і правдиво… «про жизнь».
Напевне головне — вірити в краще та робити себе кращим. Так учив Кожелянко-цзи…
Най всьо у Вас буде гаразд на небесах пане Василю!

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте