Театр
Успіх вистави у публіки, гадаю, відсотків на 80 припав саме на те шо на фотах. Образ — інтелектуально дуже недалека жінка; як актриса (у виставі), так і як її образ (у виставі у виставі). Образ і там і там схожий: дурна, з несмаком але провокативно вдягнена, легкодоступна, багато вживає спиртного. Ще на самому початку вистави знімає з себе піджака — і залишається у тому, шо бачимо на зображеннях.
В другому акті — це в дупель п'яна актриса, яка намагається грати виставу. Що може бути смішнішим? — Дурна п'яна напівроздягнена жінка яка постійно робить дурниці й заледве тримається на ногах. Безперечно, публіці сподобалося.
Без оцього образу — мабуть, був би провал. Шкода, дуже шкода за наш рівень. Після вистави багато чув у фойє «ета била бомба» і всяке таке; радісні обличчя глядачів та обміни враженнями.
З журі цього разу абсолютно згідний — не варто так опускатися; бо таке враження шо вже не було чим публіку брати — і ось вирішили проблему шляхом роздягання жінки, її постійними падіннями (чи тріпаннями об стіну), кривляннями тощо.
НМСД — найгірша вистава з усіх фестивальних.
11 коментарів
Та й навіщо так багато?
насправді, найбільше уваги мала саме ця особа — і з боку чоловіків, і з боку жінок; в рівній абсолютно мірі.
фотографувати динаміку за такого освітлення без спалаху — це завжди ризикувати «змазаністю» зображення.
крім того — акторська міміка, жести, і ще купа випадковостей призводить до того, шо тут не буває так шо зробив одну фотку і вона така як хочеш. десь хтось недолуго виглядає, десь чиясь рука упхалася, десь ще шось завадило тощо.
короче, загалом шоб вибрати за якістю самого зображення та композицією 20-30 фото їх треба зробити 250-300, а то й більше.
з кожної вистави у мене сирого матеріалу — по кілька сотень фото.
ракурс цих фото зовсім не такий як тут: це не самі фото, це МАЛЕНЬКІ ЧАСТИНКИ загальних фот із яких я вирізав саме це. крупним планом я ці ракурси НЕ фотографував. образ насправді був далекий від еротичного — він був відверто вульгарним і неприємним.
тепер далі; ПІДТВЕРДЖУВАТИ шось комусь — останнє шо я би хотів взагалі колись робити, тим більше з приводу фотографій. переконувати когось? шоб повірили? — НАШО мені це?:)