Інформаційний ресурс нового формату

Думаю, запит на новий інформаційний формат уже назрів; проникнення інтернету неухильно зростає (хоч по інерції навіть я сам завжди апелюю до «відсталості» регіону в цьому плані як причини неможливості реалізувати ті чи інші проекти), інформаційна грамотність (набута виключно через емпіричний досвід) також.
будь-який з існуючих ресурсів «переробити» в принципі можна; але для цього його мало навіть «разрушить до основанья» — бо «основанье» теж треба рушити і робити усе одно з повного нуля.
який він має бути, шо має містити, як виглядати, з ким інтегруватися а з ким ні — шо окрема тема, шо очевидно й так; головне хочу сказати інше: де-де, а у цьому випадку не можна «зробити, а там вже вирішити шо і як робити з ним далі».
концепція — от шо має бути задовго до початку будь-яких робіт; в розрізі місії, цілей, завдань, виконавців, термінів, ресурсів і всього іншого; інакше вийде «як завжди».
більше тижня тому надіслав на особисте прохання Галині варіанти розробки інформаційного ресурсу виходячи з витрат і кількості залучених людей — безкоштовний, дешевий і повноцінний; за саму концепцію не йшлося, бо вона сильно залежить від цього — вона теж ясна як білий день.

але саме ТУТ і зараз я говорю про ще новіший формат, формат — де наріжним каменем стає джерело фінансування. наскільки б не були прогресивні, відкриті, демократичні і взагалі чудові люди і структури, які фінансують інформаційний ресурс — він усе одно робиться у різній (значній чи не дуже — але все ж) мірі не для кінцевого одержувача інформації, а саме для них (хто платить — той і замовляє музику).
новий формат не може передбачати нічого іншого як два варіанти (можуть комбінуватися):
1. одержувач інформації платить за контент. або платна підписка на все, або безкоштовні анонси а продовження за символічну суму, або деякі матеріали у вільному доступі — а деякі у платній версії; із моделями платного контенту зараз активно експериментує увесь прогресивний світ, і відповіді як краще нема ні в кого (може, й не буде ніколи).
2. для одержувача інформації контент безкоштовний, але він бачить перед собою і рекламу (В ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ ПРИХОВАНУ, а тільки явну, і тільки у вигляді банерів — а не проплачених публікацій чи прес-релізів тощо). тут одержувач має повний безкоштовний доступ, але бачить також і рекламу. як варіант — безкоштовна версія з рекламою, платна — без (таке вже також практикується).

чи можливий зараз такий повноцінний формат у нас — можливо, але дуже ризиковано; і початкові вкладення учасників проекту мають бути досить істотніми (якщо засновників, наприклад, п'ять, і усі готові перші півроку працювати абсолютно без жодної віддачі — на старті кожен має внести хоча б по 10тис.грн.); плюс — жодних гарантій успіху. і працювати день і ніч. теоретично це можливо, але я не бачу у нас стількох «опенмайндед» осіб (які, до того ж, володіли б й іншими необхідними характеристиками).

варіант, який (можливо) втілюватиме (якщо ухвалить відповідне рішення) нова організація Галини — рівно як і за кошти будь-якого іншого (інших) інвесторів — мабуть, найоптимальніший. првада, у цій сфері, думаю, або діяти уже зараз — або хтось перехопить і зробить те саме раніше.
варіант «оптимальний» — маю на увазі не такий, шо принесе купу грошей; а такий — шо максимально мінімізує втрати. а ту частину витрат, яка не покривається + сума бажаного прибутку — оце і є попередня розрахункова вартість "інших" вигод, які має приносити ресурс організаторам (політичний вплив, проплачений контент, інші дивіденди тощо).

хто, може, не знає — але жоден в країні новинний інформаційний мережевий ресурс не здатен себе утримувати якщо працюватиме чесно, прозоро і з дотриманням усіх гучних слів журналістських стандартів. це однозначно утримання («дах» — політико-бізнесових структур або навіть окремих осіб, часто підставних) з тим, щоб виконувати якісь корисні функції для інвестора. або це формат, коли активісти працюють над таким проектом «у вільний від основної роботи» час. є ще один варіант — ґрантожерство; але це не так просто, для нашого краю відкидаю його абсолютно. ґрант можна залучити буде під щось подібне після як мінімум року успішної роботи — і то, це не феншуйно.

жодних рожевих окулярів, ситуація як є — досить складна, але, принаймні, зрозуміла.
і навіть попри усі складнощі, господарську (на перший погляд) збитковість тощо — ця ніша на інформаційному ринку області буде незайнятою, гадаю, ще максимум півроку-рік.
і модель фінансування буде саме такою — інвестор (він же замовник), безпосередній організатор, деякі підрядчики, постійна команда і різні типи контенту (швидкий і повільний; справжній швидкий і справжній повільний — а не «помірно» швидкий та «повільний» як сума кількох швидких).
за умови правильного втілення правильної стратегії правильними шляхами, такі інвестиції (вкладені, певна річ, не бездумно) дуже швидко почнуть приносити дивіденди.